🔍Війна та сучасне поле бою. Уроки України та близького сходу — The Center for Strategic and International Studies.

Частина перша.

CSIS Defense and Security Department підготував об'ємний звіт з глибоким аналізом як війни Росії проти України, так і геополітичної обстановки в цілому. В силу великого об'єму цього звіту, наступними постами ми зробимо огляд найбільш цікавих його частин. Повний текст звіту можна скачати 👉🔗 тут

🛑Сполучені Штати та їхні союзники стикаються з однією з найнебезпечніших міжнародних безпекових ситуацій в новітній історії. Росія та Україна ведуть найбільшу сухопутну війну в Європі з часів Другої світової. На Близькому Сході періодично спалахує війна між Ізраїлем та Іраном. Значна напруга зберігається в Тайванській протоці, Південно-Китайському та Східно-Китайському морях, а також на Корейському півострові. Формується «вісь противників», до якої входять Китай, Росія, Іран і Північна Корея, і яка, ймовірно, рухається до поглиблення двосторонніх відносин.

🛑Як підсумовують розділи цього звіту, деякі аспекти війни змінилися дуже мало. Її сутність усе ще, як писав Клаузевіц, — «акт насильства, спрямований на примус противника виконати нашу волю». Чимало рис, які були центральними під час Холодної війни, знову виходять на передній план: ядерна зброя, нерегулярна війна, артилерія й ракети, національна стійкість та мобілізація суспільства.

🛑Втім, з’явилися й нові виміри війни. Ймовірним є поширення дешевших і смертоносніших безпілотних систем — у повітрі, під водою, на поверхні та на землі. Очікується вибухове зростання розвідки з відкритих джерел і прозорості на полі бою. Штучний інтелект, квантові сенсори та обчислення, біотехнології, космічні датчики та інші технології можуть стати дедалі важливішими, створюючи величезний попит на зберігання даних і хмарні обчислення. Відбувається дедалі більша демократизація космосу завдяки комерційним технологіям. Країни, які стикаються з ракетними та дроновими загрозами, розглядають нові технології, зокрема системи спрямованої енергії, щоб відбивати й стримувати масовані атаки з повітря.

🛑Проте Сполучені Штати не є повністю готовими до стрімкої зміни характеру війни: їхня оборонна промисловість не розрахована на затяжний конфлікт, а оборонний бюджет — як відсоток від ВВП — значно нижчий, ніж у будь-який момент під час Холодної війни. Наступні розділи досліджують, як змінюється характер війни в таких сферах, як стратегія, операції, тактика та оборонна промисловість. Завершується звіт аналізом нових підходів до стримування зростаючої могутності Китаю.

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | YouTube | Зв'язок

🇪🇺 Момент Європи: Стратегія захисного простору для України - аналіз The Royal United Services Institute (RUSI)

Україна понад три роки стримує агресію Росії. Західна допомога була критичною, але реакція Європи залишалася коливною та залежною від Вашингтона. Слова солідарності не зупинили ракет і дронів, а вагання дозволили Москві диктувати темп війни.

Нічна атака РФ на Польщу у вересні, коли вперше з початку війни літаки НАТО збили дрони, показала: загроза вже не обмежується Україною. Європа не може більше утримувати статус-кво.

Стратегія захисного простору (Sanctuary Strategy) — це ініціатива коаліції європейських держав, що має на меті захистити серце України, зняти навантаження з її армії та змусити Москву переглянути стратегію. Лідерами повинні стати Лондон і Париж, за участю Польщі, Румунії та інших союзників.

Два ключові елементи:

1️⃣ Зона, закрита для польотів (NFZ) над центральною та західною Україною. Вона прикриє Київ, Одесу, Львів та кордон із Білоруссю, позбавляючи РФ можливості атакувати глибокий тил.
2️⃣Оборонна присутність на кордоні з Білоруссю. Невелике багатонаціональне розгортання стане стримуючим фактором, зніме потребу Києва тримати великі резерви й унеможливить новий наступ із півночі.

Чотири стовпи підходу:

1️⃣Необхідність і стійкість: захист тилових міст дає психологічне полегшення та підвищує бойовий дух.

2️⃣Перерозподіл сил: Україна може перекинути найкращі ППО та війська на фронт.

3️⃣Стратегічний зсув: кожен обстріл заходу України стає ризиком прямого конфлікту з європейськими державами.

4️⃣Сприяння миру: переговори мають сенс лише тоді, коли Україна говоритиме з позиції сили.

Чому саме Європа?

Це не місія НАТО і не американська стратегія. Відсутність США робить ініціативу ще більш необхідною. Європа має довести здатність гарантувати власну безпеку. Ризики ескалації мінімальні: РФ роками лякає «червоними лініями», які сама ж постійно знецінює.

Необхідні сили вже є: європейські винищувачі, системи ППО та патрулювання. Перехоплювати дрони над Україною ефективніше й безпечніше, ніж чекати їх у небі Польщі чи Румунії.

📌 Історичний прецедент існує: під час Холодної війни невеликі сили НАТО в Берліні виступали «трипвайром», що унеможливлював агресію. Такий самий принцип потрібен і зараз.

🗣Висновок
З лютого 2022 року дилема Європи — як допомогти Україні без ризику втягнутися у повномасштабну війну. «Санктуар» дає відповідь: обмежена й оборонна місія, що кладе тягар ескалації на Москву, але гарантує виживання України.

Час Європи настав. Або вона бере ініціативу в свої руки, або дозволяє Росії виснажувати Україну й далі.

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | YouTube | Зв'язок