"The principle of peer rehabilitation is incredibly effective, and Yuriy has helped us with so many children," Lebedeva said.
Andriy, another orphan supported by the organisation, was ten years old when a Russian tank opened fire on the car he was travelling in with his parents and uncle.
"They hit the petrol tank. My mother was next to me, my father was in front," he says. "Everything was a blur. When I came to, I couldn't recognise my uncle at first, he had such terrible wounds on his head. I tried to get out - a Russian soldier came up to me, pulled me out through the window and left me on the road. I watched them burn. I felt so helpless."
According to him, the counselling took weeks, but Gen.Ukrainian helped Andriy find the meaning of life and a vision for the future. A talented footballer, he dreams of playing for Real Madrid one day. "For me, the main thing now is to fulfil my dream, my future, so that my parents can look at me, be proud and say: "This is our son, this is 100 per cent our son."
Gen.Ukrainian strives to stabilise the emotions of the children it helps. Lebedieva has collected some of the illustrations they draw as part of the therapy. The images show the horror that the war has inflicted on their perception of reality. In one drawing by a 13-year-old girl, a monster looms over apartment blocks as if ready to destroy them. Another, a self-portrait of an 11-year-old boy, depicts a child divided in two: one side is bright and smiling, the other dark and depressed.
Even Yuri, an exemplary student, is not free from his demons. He has entered West Point, an American military academy where he wants to learn how to fight the Russians.
Until this year, many of these groups were funded by the United States Agency for International Development (USAID), but its closure by Elon Musk's Department of Performance means that $16 billion in humanitarian aid to Ukraine has disappeared overnight. Dozens of NGOs are scrambling to find funds to help orphans rebuild their lives.
Anna Bondarenko, head of the Ukrainian Volunteer Service, another charity, said: "In January, we were confirming a new grant agreement with the Ukrainian Confidence Building Initiative: "In January, we were in the process of confirming a new grant agreement with the Ukraine Confidence Building Initiative, funded by the United States Agency for International Development (USAID). Based on our previous projects of this kind, approximately 2,000 children did not receive the support they could have received."
Other organisations say this is just the tip of the iceberg, and millions more children are likely to be affected, said Kateryna Zosina of the charity Children of Heroes: "Last week, we received three rejection letters from USAID-funded organisations, including one for $50,000 for psychological support for our children, as well as hygiene kits and food packages for the children."
They died of shrapnel wounds after shielding her with their bodies from the blast wave. "Children of Heroes found her a place at a private boarding school, where several other orphaned girls study.
"There are not many children like me there," says Anya. "We started to communicate well after a week. We have these heartwarming evenings when we get together as a group after all the other girls in the room are asleep, and we discuss some stories about our parents and support each other."
Today, Anya dreams of becoming a psychologist, and remembers her parents with a smile. "I have a memory that I have kept in my mind for a very long time. I was 11 years old, I was at home, it was my birthday. Mum, dad, me, my brother and his wife, all together, happy. They gave me presents - no matter what, despite the war, they wanted to give me a wonderful birthday," she said, beaming, and then suddenly became serious.
👇👇
Andriy, another orphan supported by the organisation, was ten years old when a Russian tank opened fire on the car he was travelling in with his parents and uncle.
"They hit the petrol tank. My mother was next to me, my father was in front," he says. "Everything was a blur. When I came to, I couldn't recognise my uncle at first, he had such terrible wounds on his head. I tried to get out - a Russian soldier came up to me, pulled me out through the window and left me on the road. I watched them burn. I felt so helpless."
According to him, the counselling took weeks, but Gen.Ukrainian helped Andriy find the meaning of life and a vision for the future. A talented footballer, he dreams of playing for Real Madrid one day. "For me, the main thing now is to fulfil my dream, my future, so that my parents can look at me, be proud and say: "This is our son, this is 100 per cent our son."
Gen.Ukrainian strives to stabilise the emotions of the children it helps. Lebedieva has collected some of the illustrations they draw as part of the therapy. The images show the horror that the war has inflicted on their perception of reality. In one drawing by a 13-year-old girl, a monster looms over apartment blocks as if ready to destroy them. Another, a self-portrait of an 11-year-old boy, depicts a child divided in two: one side is bright and smiling, the other dark and depressed.
Even Yuri, an exemplary student, is not free from his demons. He has entered West Point, an American military academy where he wants to learn how to fight the Russians.
Until this year, many of these groups were funded by the United States Agency for International Development (USAID), but its closure by Elon Musk's Department of Performance means that $16 billion in humanitarian aid to Ukraine has disappeared overnight. Dozens of NGOs are scrambling to find funds to help orphans rebuild their lives.
Anna Bondarenko, head of the Ukrainian Volunteer Service, another charity, said: "In January, we were confirming a new grant agreement with the Ukrainian Confidence Building Initiative: "In January, we were in the process of confirming a new grant agreement with the Ukraine Confidence Building Initiative, funded by the United States Agency for International Development (USAID). Based on our previous projects of this kind, approximately 2,000 children did not receive the support they could have received."
Other organisations say this is just the tip of the iceberg, and millions more children are likely to be affected, said Kateryna Zosina of the charity Children of Heroes: "Last week, we received three rejection letters from USAID-funded organisations, including one for $50,000 for psychological support for our children, as well as hygiene kits and food packages for the children."
They died of shrapnel wounds after shielding her with their bodies from the blast wave. "Children of Heroes found her a place at a private boarding school, where several other orphaned girls study.
"There are not many children like me there," says Anya. "We started to communicate well after a week. We have these heartwarming evenings when we get together as a group after all the other girls in the room are asleep, and we discuss some stories about our parents and support each other."
Today, Anya dreams of becoming a psychologist, and remembers her parents with a smile. "I have a memory that I have kept in my mind for a very long time. I was 11 years old, I was at home, it was my birthday. Mum, dad, me, my brother and his wife, all together, happy. They gave me presents - no matter what, despite the war, they wanted to give me a wonderful birthday," she said, beaming, and then suddenly became serious.
👇👇
Patreon
Get more from Фашик Донецкий on Patreon
creating Развенчиваю фейки роспрапаганды из Донецка
😢77👍7🥱2❤1
"I understand that I can't bring them back and that I have to move on with my life. But from time to time, periodically, in a month, in three months, I remember them. And I miss them."
Comment. We have a lot to work on with young people - there are many unresolved issues that require action, not just nice words. But in the long run, we have a good chance of building a crocodile ditch between Russia and Ukraine for hundreds of years
Although... stop. Wrong definition. The correct definition is that we have those who know the price + those who will never forgive
There are children in the occupied territories who have seen everything and do not need to be explained
There are children of the dead who know exactly who caused their grief
There are children of the missing who also know who is to blame
There are children whose childhood was taken away by the katsaps
There are children of those whose relatives were crippled by the war
There are children of internally displaced persons who have been deprived of everything
And it doesn't really matter where they are from - from the imaginary Kharkiv or Kherson, from Dnipro or Donetsk, from Mariupol or Gostomel, Volnovakha or Bakhmut.
It is important to understand that if we don't fuck up their upbringing, today's so-called radicals among adults will be fluffy cats compared to them
It's not about hatred now, no. It's about remembering and understanding the reasons why the events happened and those who are directly responsible for certain events. Children know, they should know, where good and evil are, who brings evil into their homes, who justifies evil, who is not on the same path as anyone else, because they are potential evil that has not yet shown their true colours
Children should not hate, it is a very strong feeling that can burn a person from the inside out. But they must have an awareness of who the enemy is for the rest of their lives, and they must tell their own children about them, about those who bring destruction, so that they do not have vain illusions or hopes
Whether Russia exists or not, it doesn't matter. It is important that children are disgusted, disgusted, or just want to fuck with phrases about adinnarot or bullshit about "brothers" from Russia.
The trick is not hatred, but the realisation of the price children have paid in the past - no one asked them whether they were ready or not to "pay the bill" from the katsaps. For most of them, everything happened instantly: one step! And you are an orphan.
One! And you were left without a home. One! And everything you love is destroyed, even though you don't know shit about geopolitics and everything else. One arrival, one shot, and all your dreams are fucked.
These kids have already poured the foundation. Some started building it in 2014, some in 2022, and some joined in 2025
The wall is getting higher every day - no Morgenstern will fly over. If we don't fuck up our education, they have been vaccinated against the Russian world. The question is that they do not forget and understand that rabid dogs cannot be cured, that you cannot build any relationship with them, ever
Moral. During the three years of full-scale war, a generation of people has grown up who do not need to be explained anything. The main thing is not to fuck up the chance, as we know how to do, despite the fact that we are adults and very fucking smart
Because the kids have already paid for the lesson. I don't see the point in making them pay again - the katsaps have already taken everything they can
Let's be respectful, ladies and gentlemen. No matter how hard it is, children deserve a better life than we live
The end
P.s. - if you want to help Ukraine's counter-propaganda, please visit 4441111068433840
PayPal - fashdonetsk2022@gmail.com
Patreon
https://www.patreon.com/fashdonetsk
Btc -
bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq
Comment. We have a lot to work on with young people - there are many unresolved issues that require action, not just nice words. But in the long run, we have a good chance of building a crocodile ditch between Russia and Ukraine for hundreds of years
Although... stop. Wrong definition. The correct definition is that we have those who know the price + those who will never forgive
There are children in the occupied territories who have seen everything and do not need to be explained
There are children of the dead who know exactly who caused their grief
There are children of the missing who also know who is to blame
There are children whose childhood was taken away by the katsaps
There are children of those whose relatives were crippled by the war
There are children of internally displaced persons who have been deprived of everything
And it doesn't really matter where they are from - from the imaginary Kharkiv or Kherson, from Dnipro or Donetsk, from Mariupol or Gostomel, Volnovakha or Bakhmut.
It is important to understand that if we don't fuck up their upbringing, today's so-called radicals among adults will be fluffy cats compared to them
It's not about hatred now, no. It's about remembering and understanding the reasons why the events happened and those who are directly responsible for certain events. Children know, they should know, where good and evil are, who brings evil into their homes, who justifies evil, who is not on the same path as anyone else, because they are potential evil that has not yet shown their true colours
Children should not hate, it is a very strong feeling that can burn a person from the inside out. But they must have an awareness of who the enemy is for the rest of their lives, and they must tell their own children about them, about those who bring destruction, so that they do not have vain illusions or hopes
Whether Russia exists or not, it doesn't matter. It is important that children are disgusted, disgusted, or just want to fuck with phrases about adinnarot or bullshit about "brothers" from Russia.
The trick is not hatred, but the realisation of the price children have paid in the past - no one asked them whether they were ready or not to "pay the bill" from the katsaps. For most of them, everything happened instantly: one step! And you are an orphan.
One! And you were left without a home. One! And everything you love is destroyed, even though you don't know shit about geopolitics and everything else. One arrival, one shot, and all your dreams are fucked.
These kids have already poured the foundation. Some started building it in 2014, some in 2022, and some joined in 2025
The wall is getting higher every day - no Morgenstern will fly over. If we don't fuck up our education, they have been vaccinated against the Russian world. The question is that they do not forget and understand that rabid dogs cannot be cured, that you cannot build any relationship with them, ever
Moral. During the three years of full-scale war, a generation of people has grown up who do not need to be explained anything. The main thing is not to fuck up the chance, as we know how to do, despite the fact that we are adults and very fucking smart
Because the kids have already paid for the lesson. I don't see the point in making them pay again - the katsaps have already taken everything they can
Let's be respectful, ladies and gentlemen. No matter how hard it is, children deserve a better life than we live
The end
P.s. - if you want to help Ukraine's counter-propaganda, please visit 4441111068433840
PayPal - fashdonetsk2022@gmail.com
Patreon
https://www.patreon.com/fashdonetsk
Btc -
bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq
Patreon
Get more from Фашик Донецкий on Patreon
creating Развенчиваю фейки роспрапаганды из Донецка
💯91👍9🥱2😢1
Дитяча українська стіна. Невидима. Поки що
Преамбула. До свого сорому, не бачив цю статтю раніше. Хоча таких історій насправді тисячі, але мене після прочитаного не покидає бажання залити територію рф кислотою. А в тім… судіть самі. Цитую дослівно:
«Український хлопчик розшукав росіянина, який вбив його батька
Юрію Нечипоренку було 14 років, коли російський солдат застрелив його батька, що стояв поруч з ним у Бучі. Він зміг вистежити вбивцю і надіслав йому зухвале послання
Російські війська патрулювали вулиці його окупованого рідного міста, але 14-річний Юрій Нечипоренко знав, що його хвора мати довго не протягне без ліків.
Він і його батько Руслан наважилися поїхати на велосипедах до центру допомоги, створеного міською радою в Бучі, що на північному заході від Києва.
Їх зупинив російський солдат. "Ми злізли з велосипедів і підняли руки. Він запитав нас, куди ми їдемо", - розповів Юрій, якому зараз 17 років, згадуючи той день у березні 2022 року. Вони відповіли, що їдуть за їжею, але у відповідь пролунали два постріли.
"Я побачив, як впав мій батько. Потім третій постріл влучив мені в руку, і я теж впав. Я запитав, чи можу я піти до тата, і солдат знову вистрілив мені в руку, потім було ще два постріли".
Росіянин цілився в голову Юрія, коли той лежав на землі, але його врятувала толстовка, спотворивши її обриси. Куля пройшла крізь тканину, але не зачепила череп.
Пролунав останній постріл. Юрій не рухався, відчуваючи, як кров батька просочує його одяг. 47-річний батько трьох дітей був убитий трохи більше ніж за метр від свого сина.
Як тільки солдат пішов, Юрій піднявся і побіг. Через два дні він разом з двома братами поховав батька, адвоката, у родинному саду. Наступного місяця російський наступ на Київ був відбитий українськими військами. Буча була звільнена від окупації, і світ був обурений свідченнями тортур, страт, зґвалтувань і мародерства, скоєних російськими військами в передмісті столиці.
Київ, за підтримки союзників, пообіцяв переслідувати російських воєнних злочиниців. Юрій долучився до цієї роботи і вистежив вбивцю свого батька.
Серед численних відеозаписів і зображень з камер відеоспостереження на магазинах і заправках, які показували росіян у Бучі, Юрій впізнав солдата. Коли стали відомі назви військових частин, які відправили до Бучі, і хто в них служить, він знайшов своє ім'я.
Старший брат Юрія знайшов в інтернеті контактні дані солдата і вони написали йому минулого року просте повідомлення в Telegram. "Я живий. Ви промахнулися", - написав Юрій.
Росіянин відповів: "Я повернуся, щоб закінчити роботу".
Руслан був серед 458 цивільних осіб, включаючи дев'ятьох дітей, тіла яких були знайдені в місті після звільнення. Його справа розслідується як воєнний злочин прокуратурою, яка також передала справу про масове вбивство в Бучі до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
Юрій належить до покоління глибоко травмованих українських дітей, його сім'я - одна з десятків тисяч, розірваних російським вторгненням. За оцінками, у 40 000 українських дітей батьки загинули від рук російських військ, і щонайменше 1 800 дітей залишилися сиротами через війну. Це число не включає дітей на окупованій території
Організація Gen.Ukrainian, яка займається реабілітацією дітей з важкими травмами, зібрала кошти, щоб відправити Юрія до престижної школи в Америці.
Оксана Лебедєва, засновниця Gen.Ukrainian, розповіла: "Ми працюємо з дітьми, які втратили батьків у неймовірний спосіб. У нас є діти, які в один день втратили кілька поколінь своєї родини - бабусю, дідуся, маму і тата".
Минулого літа, під час канікул у школі в США, Юрій повернувся в Україну, щоб працювати вихователем у літньому таборі для дітей, які також втратили батьків. Восьмирічний Владик відмовлявся розмовляти після того, як у нього на очах вбили матір, але врешті-решт він відкрився Юрію
👇
Преамбула. До свого сорому, не бачив цю статтю раніше. Хоча таких історій насправді тисячі, але мене після прочитаного не покидає бажання залити територію рф кислотою. А в тім… судіть самі. Цитую дослівно:
«Український хлопчик розшукав росіянина, який вбив його батька
Юрію Нечипоренку було 14 років, коли російський солдат застрелив його батька, що стояв поруч з ним у Бучі. Він зміг вистежити вбивцю і надіслав йому зухвале послання
Російські війська патрулювали вулиці його окупованого рідного міста, але 14-річний Юрій Нечипоренко знав, що його хвора мати довго не протягне без ліків.
Він і його батько Руслан наважилися поїхати на велосипедах до центру допомоги, створеного міською радою в Бучі, що на північному заході від Києва.
Їх зупинив російський солдат. "Ми злізли з велосипедів і підняли руки. Він запитав нас, куди ми їдемо", - розповів Юрій, якому зараз 17 років, згадуючи той день у березні 2022 року. Вони відповіли, що їдуть за їжею, але у відповідь пролунали два постріли.
"Я побачив, як впав мій батько. Потім третій постріл влучив мені в руку, і я теж впав. Я запитав, чи можу я піти до тата, і солдат знову вистрілив мені в руку, потім було ще два постріли".
Росіянин цілився в голову Юрія, коли той лежав на землі, але його врятувала толстовка, спотворивши її обриси. Куля пройшла крізь тканину, але не зачепила череп.
Пролунав останній постріл. Юрій не рухався, відчуваючи, як кров батька просочує його одяг. 47-річний батько трьох дітей був убитий трохи більше ніж за метр від свого сина.
Як тільки солдат пішов, Юрій піднявся і побіг. Через два дні він разом з двома братами поховав батька, адвоката, у родинному саду. Наступного місяця російський наступ на Київ був відбитий українськими військами. Буча була звільнена від окупації, і світ був обурений свідченнями тортур, страт, зґвалтувань і мародерства, скоєних російськими військами в передмісті столиці.
Київ, за підтримки союзників, пообіцяв переслідувати російських воєнних злочиниців. Юрій долучився до цієї роботи і вистежив вбивцю свого батька.
Серед численних відеозаписів і зображень з камер відеоспостереження на магазинах і заправках, які показували росіян у Бучі, Юрій впізнав солдата. Коли стали відомі назви військових частин, які відправили до Бучі, і хто в них служить, він знайшов своє ім'я.
Старший брат Юрія знайшов в інтернеті контактні дані солдата і вони написали йому минулого року просте повідомлення в Telegram. "Я живий. Ви промахнулися", - написав Юрій.
Росіянин відповів: "Я повернуся, щоб закінчити роботу".
Руслан був серед 458 цивільних осіб, включаючи дев'ятьох дітей, тіла яких були знайдені в місті після звільнення. Його справа розслідується як воєнний злочин прокуратурою, яка також передала справу про масове вбивство в Бучі до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
Юрій належить до покоління глибоко травмованих українських дітей, його сім'я - одна з десятків тисяч, розірваних російським вторгненням. За оцінками, у 40 000 українських дітей батьки загинули від рук російських військ, і щонайменше 1 800 дітей залишилися сиротами через війну. Це число не включає дітей на окупованій території
Організація Gen.Ukrainian, яка займається реабілітацією дітей з важкими травмами, зібрала кошти, щоб відправити Юрія до престижної школи в Америці.
Оксана Лебедєва, засновниця Gen.Ukrainian, розповіла: "Ми працюємо з дітьми, які втратили батьків у неймовірний спосіб. У нас є діти, які в один день втратили кілька поколінь своєї родини - бабусю, дідуся, маму і тата".
Минулого літа, під час канікул у школі в США, Юрій повернувся в Україну, щоб працювати вихователем у літньому таборі для дітей, які також втратили батьків. Восьмирічний Владик відмовлявся розмовляти після того, як у нього на очах вбили матір, але врешті-решт він відкрився Юрію
👇
😢321👍74💔45❤13😡7😁1
"Принцип реабілітації "рівний-рівному" є неймовірно ефективним, і Юрій допоміг нам з такою кількістю дітей", - сказала Лебедєва.
Андрію, ще одній дитині-сироті, яку підтримує організація, було десять років, коли російський танк обстріляв машину, в якій він їхав з батьками та дядьком.
"Вони влучили в бензобак. Мама була поруч зі мною, батько спереду, - розповідає він. "Все було як в тумані. Коли я прийшов до тями, то спочатку не міг впізнати свого дядька, у нього були такі страшні рани на голові. Я спробував вилізти - до мене підійшов російський солдат, витягнув мене через вікно і залишив на дорозі. Я дивилася, як вони горять. Я відчував таку безпорадність".
За його словами, консультації зайняли тижні, але Gen.Ukrainian допоміг Андрію знайти сенс життя і бачення майбутнього. Талановитий футболіст, він мріє колись грати за мадридський "Реал". "Для мене зараз головне - здійснити свою мрію, своє майбутнє, щоб батьки дивилися на мене, пишалися і казали: "Це наш син, це на 100 відсотків наш син".
Gen.Ukrainian прагне стабілізувати емоції дітей, яким він допомагає. Лебедєва зібрала деякі з ілюстрацій, які вони малюють в рамках терапії. Зображення показують жах, який війна нанесла на їх сприйняття реальності. На одному малюнку 13-річної дівчинки монстр нависає над багатоквартирними будинками, наче готовий їх знищити. На іншому, автопортреті 11-річного хлопчика, зображена дитина, розділена навпіл: одна сторона світла і усміхнена, інша - темна і пригнічена.
Навіть Юрій, зразковий студент, не вільний від своїх демонів. Він вступив до Вест-Пойнту, американської військової академії, де хоче навчитися воювати з росіянами.
До цього року багато з цих груп фінансувалися Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), але його закриття Департаментом ефективності уряду Ілона Маска означає, що 16 мільярдів доларів гуманітарної допомоги Україні зникли за одну ніч. Десятки неурядових організацій намагаються знайти кошти, щоб допомогти дітям-сиротам відновити своє життя.
Анна Бондаренко, голова Української волонтерської служби, ще однієї благодійної організації, розповідає: "в січні ми підтверджували нову грантову угоду з Українською ініціативою з підвищення впевненості в собі: "У січні ми були в процесі підтвердження нової грантової угоди з Українською ініціативою з підвищення впевненості, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Виходячи з наших попередніх проектів такого роду, приблизно 2 000 дітей не отримали підтримки, яку вони могли б отримати".
Інші організації кажуть, що це лише верхівка айсберга, і, ймовірно, постраждають мільйони дітей. розповіла Катерина Зосіна з благодійної організації "Діти Героїв": "Минулого тижня ми отримали три листи-відмови від організацій, що фінансуються USAID, у тому числі на $50 000 на психологічну підтримку наших дітей, а також на гігієнічні набори та продуктові пакети для дітей".
Вони загинули від осколкових поранень, прикривши її своїми тілами від вибухової хвилі. "Діти Героїв" знайшли їй місце в приватній школі-інтернаті, де навчаються ще кілька дівчаток-сиріт.
"Таких дітей, як я, там небагато, - розповідає Аня. "Ми почали добре спілкуватися через тиждень. У нас є такі душевні вечори, коли ми збираємося групою після того, як всі інші дівчата в кімнаті сплять, і ми обговорюємо якісь історії про наших батьків і підтримуємо одна одну".
Сьогодні Аня мріє стати психологом, а про батьків згадує з посмішкою. "У мене є такий спогад, який я дуже довго тримала в пам'яті. Мені було 11 років, я була вдома, у мене був день народження. Мама, тато, я, мій брат і його дружина, всі разом, щасливі. Вони подарували мені подарунки - незважаючи ні на що, незважаючи на війну, вони хотіли влаштувати мені чудовий день народження", - сказала вона, сяючи, а потім раптом стала серйозною.
👇👇
Андрію, ще одній дитині-сироті, яку підтримує організація, було десять років, коли російський танк обстріляв машину, в якій він їхав з батьками та дядьком.
"Вони влучили в бензобак. Мама була поруч зі мною, батько спереду, - розповідає він. "Все було як в тумані. Коли я прийшов до тями, то спочатку не міг впізнати свого дядька, у нього були такі страшні рани на голові. Я спробував вилізти - до мене підійшов російський солдат, витягнув мене через вікно і залишив на дорозі. Я дивилася, як вони горять. Я відчував таку безпорадність".
За його словами, консультації зайняли тижні, але Gen.Ukrainian допоміг Андрію знайти сенс життя і бачення майбутнього. Талановитий футболіст, він мріє колись грати за мадридський "Реал". "Для мене зараз головне - здійснити свою мрію, своє майбутнє, щоб батьки дивилися на мене, пишалися і казали: "Це наш син, це на 100 відсотків наш син".
Gen.Ukrainian прагне стабілізувати емоції дітей, яким він допомагає. Лебедєва зібрала деякі з ілюстрацій, які вони малюють в рамках терапії. Зображення показують жах, який війна нанесла на їх сприйняття реальності. На одному малюнку 13-річної дівчинки монстр нависає над багатоквартирними будинками, наче готовий їх знищити. На іншому, автопортреті 11-річного хлопчика, зображена дитина, розділена навпіл: одна сторона світла і усміхнена, інша - темна і пригнічена.
Навіть Юрій, зразковий студент, не вільний від своїх демонів. Він вступив до Вест-Пойнту, американської військової академії, де хоче навчитися воювати з росіянами.
До цього року багато з цих груп фінансувалися Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), але його закриття Департаментом ефективності уряду Ілона Маска означає, що 16 мільярдів доларів гуманітарної допомоги Україні зникли за одну ніч. Десятки неурядових організацій намагаються знайти кошти, щоб допомогти дітям-сиротам відновити своє життя.
Анна Бондаренко, голова Української волонтерської служби, ще однієї благодійної організації, розповідає: "в січні ми підтверджували нову грантову угоду з Українською ініціативою з підвищення впевненості в собі: "У січні ми були в процесі підтвердження нової грантової угоди з Українською ініціативою з підвищення впевненості, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Виходячи з наших попередніх проектів такого роду, приблизно 2 000 дітей не отримали підтримки, яку вони могли б отримати".
Інші організації кажуть, що це лише верхівка айсберга, і, ймовірно, постраждають мільйони дітей. розповіла Катерина Зосіна з благодійної організації "Діти Героїв": "Минулого тижня ми отримали три листи-відмови від організацій, що фінансуються USAID, у тому числі на $50 000 на психологічну підтримку наших дітей, а також на гігієнічні набори та продуктові пакети для дітей".
Вони загинули від осколкових поранень, прикривши її своїми тілами від вибухової хвилі. "Діти Героїв" знайшли їй місце в приватній школі-інтернаті, де навчаються ще кілька дівчаток-сиріт.
"Таких дітей, як я, там небагато, - розповідає Аня. "Ми почали добре спілкуватися через тиждень. У нас є такі душевні вечори, коли ми збираємося групою після того, як всі інші дівчата в кімнаті сплять, і ми обговорюємо якісь історії про наших батьків і підтримуємо одна одну".
Сьогодні Аня мріє стати психологом, а про батьків згадує з посмішкою. "У мене є такий спогад, який я дуже довго тримала в пам'яті. Мені було 11 років, я була вдома, у мене був день народження. Мама, тато, я, мій брат і його дружина, всі разом, щасливі. Вони подарували мені подарунки - незважаючи ні на що, незважаючи на війну, вони хотіли влаштувати мені чудовий день народження", - сказала вона, сяючи, а потім раптом стала серйозною.
👇👇
Patreon
Get more from Фашик Донецкий on Patreon
creating Развенчиваю фейки роспрапаганды из Донецка
😢284👍68💔29😡6❤1😁1😱1
"Я розумію, що їх не повернути і що мені треба жити далі. Але час від часу, періодично, через місяць, через три, я згадую про них. І сумую за ними"»
Ремарка. В нас є над чим працювати з молоддю - вистачає невирішених питань, які потребують не красивих слів, а саме дій.
Але в довгостроковій перспективі в нас є непогані шанси побудувати рів з крокодилами між рф та українцями на сотні років
Хоча… стоп. Невірне визначення. Правильно звучатиме так - в нас є ті, хто знають ціну + ті, хто ніколи не пробачать
Є діти на окупованих, які все бачили, і яким нічого не треба пояснювати
Є діти загиблих, які чітко знають, через кого саме сталося горе
Є діти пропавших без вісти, які теж знають, хто винен
Є діти, в яких забрали дитинство кацапи
Є діти тих, чи їх родичів скалічила війна
Є діти вимушених переселенців, в яких забрали все
І неважливо насправді звідки вони - з умовного Харкова чи з Херсону, з Дніпра чи з Донецька, з Маріуполя чи з Гостомеля, Волновахи чи Бахмута.
Важливо розуміти, шо якщо ми не проїбемо їх правильно виховати, то сьогоднішні так звані радикали серед дорослих будуть пухнастими котиками, в порівнянні з ними
Мова не про ненависть зараз, ні. Мова саме про памʼять та розуміння причин, через які сталися події + тих, хто безпосередньо винні в тих чи інших подій. Діти знають, повинні знати, де добро і де зло, хто несе, хто приніс зло їм в домівки, хто виправдовує зло, з ким не по дорозі ні в якому разі, бо це потенційне зло, яке ще досі не показало справжнє їбало
Діти не мають ненавидіти, це дуже сильне почуття, яке може випалити людину зсередини. Але в них має бути усвідомлення того, хто є ворог для них до кінця життя + шо саме про них, про тих, хто несе руйнування, вони повинні будуть розказати обовʼязково власним дітям, шоб не було марних ілюзій чи надій
Буде росія існувати, не буде - неважливо. Важливо шоб в дітей викликали відразу, огиду чи просто бажання дати в їбало, фрази про адіннарот чи хуйня про «братьєв» з рф.
Фішка не в ненависті, а в усвідомленні того, яку ціну заплатили діти колись - в них ніхто не запитував чи вони готові були, чи не готові «сплатити рахунок» від кацапів. Для більшості все сталося миттєво: раз! І ти сирота
Раз! І ти залишився без дому. Раз! І все знищено все, що ти любиш, хоч ти ніхуя не розумієш в геополітиці та всьому іншому. Один прильот, один постріл - і всі твої мрії пішли по пизді
Ці діти вже залили фундамент. Хтось розпочав його будувати в 2014, хтось в 2022 році, а хтось приєднався в 2025
Стіна стає все вищою з кожним днем - жоден моргенштерн не перелетить. Якшо ми не проїбемо з вихованням - щеплення від рускава міра вони отримали. Питання в тому, шоб вони не забули та розуміли шо скажених собак не можна вилікувати, шо не можна з ними в принципі будувати жодних відносин, ніколи
Мораль. За три роки повномасштабної війни в нас виросло покоління тих, кому нічого не треба пояснювати. Головне не просрати шанс, як ми це з вами вміємо робити, незважаючи на те, шо ми дорослі і ну дуже дохуя розумні
Бо діти вже заплатили за урок. Не бачу сенсу їм платити знову - в них і так кацапи забрали все, що тільки можна
Шануймося, пані та панове. Як би не було важко, діти заслуговують на краще життя, ніж живемо ми. Тримаємо стрій
Кінець
P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840
PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com
Патреон -
https://www.patreon.com/fashdonetsk
ВТС -
bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq
Ремарка. В нас є над чим працювати з молоддю - вистачає невирішених питань, які потребують не красивих слів, а саме дій.
Але в довгостроковій перспективі в нас є непогані шанси побудувати рів з крокодилами між рф та українцями на сотні років
Хоча… стоп. Невірне визначення. Правильно звучатиме так - в нас є ті, хто знають ціну + ті, хто ніколи не пробачать
Є діти на окупованих, які все бачили, і яким нічого не треба пояснювати
Є діти загиблих, які чітко знають, через кого саме сталося горе
Є діти пропавших без вісти, які теж знають, хто винен
Є діти, в яких забрали дитинство кацапи
Є діти тих, чи їх родичів скалічила війна
Є діти вимушених переселенців, в яких забрали все
І неважливо насправді звідки вони - з умовного Харкова чи з Херсону, з Дніпра чи з Донецька, з Маріуполя чи з Гостомеля, Волновахи чи Бахмута.
Важливо розуміти, шо якщо ми не проїбемо їх правильно виховати, то сьогоднішні так звані радикали серед дорослих будуть пухнастими котиками, в порівнянні з ними
Мова не про ненависть зараз, ні. Мова саме про памʼять та розуміння причин, через які сталися події + тих, хто безпосередньо винні в тих чи інших подій. Діти знають, повинні знати, де добро і де зло, хто несе, хто приніс зло їм в домівки, хто виправдовує зло, з ким не по дорозі ні в якому разі, бо це потенційне зло, яке ще досі не показало справжнє їбало
Діти не мають ненавидіти, це дуже сильне почуття, яке може випалити людину зсередини. Але в них має бути усвідомлення того, хто є ворог для них до кінця життя + шо саме про них, про тих, хто несе руйнування, вони повинні будуть розказати обовʼязково власним дітям, шоб не було марних ілюзій чи надій
Буде росія існувати, не буде - неважливо. Важливо шоб в дітей викликали відразу, огиду чи просто бажання дати в їбало, фрази про адіннарот чи хуйня про «братьєв» з рф.
Фішка не в ненависті, а в усвідомленні того, яку ціну заплатили діти колись - в них ніхто не запитував чи вони готові були, чи не готові «сплатити рахунок» від кацапів. Для більшості все сталося миттєво: раз! І ти сирота
Раз! І ти залишився без дому. Раз! І все знищено все, що ти любиш, хоч ти ніхуя не розумієш в геополітиці та всьому іншому. Один прильот, один постріл - і всі твої мрії пішли по пизді
Ці діти вже залили фундамент. Хтось розпочав його будувати в 2014, хтось в 2022 році, а хтось приєднався в 2025
Стіна стає все вищою з кожним днем - жоден моргенштерн не перелетить. Якшо ми не проїбемо з вихованням - щеплення від рускава міра вони отримали. Питання в тому, шоб вони не забули та розуміли шо скажених собак не можна вилікувати, шо не можна з ними в принципі будувати жодних відносин, ніколи
Мораль. За три роки повномасштабної війни в нас виросло покоління тих, кому нічого не треба пояснювати. Головне не просрати шанс, як ми це з вами вміємо робити, незважаючи на те, шо ми дорослі і ну дуже дохуя розумні
Бо діти вже заплатили за урок. Не бачу сенсу їм платити знову - в них і так кацапи забрали все, що тільки можна
Шануймося, пані та панове. Як би не було важко, діти заслуговують на краще життя, ніж живемо ми. Тримаємо стрій
Кінець
P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840
PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com
Патреон -
https://www.patreon.com/fashdonetsk
ВТС -
bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq
Patreon
Get more from Фашик Донецкий on Patreon
creating Развенчиваю фейки роспрапаганды из Донецка
👍463💯327❤40💔32😭11🥱5👏4🔥3😡2✍1🖕1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Біндєри, чьто с ліцамі???
🤣726🤮286😁56🤡33👍9🤯5🙈5🥴3🔥2
Чудова ціль. Дякую, недоумки
👍528🔥183😁61🤡21😡8👏5😈5💩2❤1
Хто такий Стів Віткофф?
Це магнат і друг Дональда Трампа, який з 2024 року почав з’являтись в публічному просторі як “спецпосланець США для перемовин з рф і Іраном”. Але тут є нюанс:
Він не дипломат. Не чиновник. Не має повноважень від Держдепу.
Його статус — спецпредставник Трампа, який не займає жодної офіційної державної посади. Його “місія” — приватна ініціатива, яка намагається виглядати як дипломатія.
Він не має жодних юридичних повноважень щось підписувати чи навіть формально вести перемовини від імені США.
Він не має мандата Конгресу і тим більше — не може підписувати жодних документів від України чи від НАТО.
Те, що він озвучив про “5 територій”, “нейтралітет”, “відмову від статті 5 НАТО” — це максимум — побажання москви, оформлені в красиву брехню для Fox News. Інакше кажучи: вкид, яке не має юридичної сили.
Якщо москва щось хоче — це не значить, що вона це отримає.
Є Конституція України — і жоден президент не може підписати документ, який порушує територіальну цілісність або статус держави.
Навіть якщо хтось захотів би — рішення проходить Верховну Раду, КСУ, суспільне обговорення.
Хоч яким би не було моє особисте відношення до Зе — він не самогубець політичний і юридичний, щоб підписати “Будапешт 2.0”, бо навіть підпис — не має сили без ратифікації парламентом. І парламент це не підтримає — ні в якому складі.
По факту росіяни намагаються проштовхнути фейкову “формулу миру” через токсичних “переговорників”.
Але Віткофф — ніхто. Його місія — декоративна. Його підпис — папірець.
Українське суспільство — занадто добре пам’ятає Будапештський меморандум, щоб ще раз вестися на подібну пастку.
Хочуть “п’ять територій”? Хай спробують забрати. Але між хотіти та мати сили та засоби здійснити мрію - прірва
Без образ, не бачу сенсу далі коментувати подібну хуйню. Віткофф може озвучити шо вимоги москви - виколоти українцям по одному оку в найближчий понеділок (заради миру, звісно), але шо це змінить? Правильна відповідь - ніхуя
Не читайте хуйні та не розповсюджуйте хуйні
Дякую
Це магнат і друг Дональда Трампа, який з 2024 року почав з’являтись в публічному просторі як “спецпосланець США для перемовин з рф і Іраном”. Але тут є нюанс:
Він не дипломат. Не чиновник. Не має повноважень від Держдепу.
Його статус — спецпредставник Трампа, який не займає жодної офіційної державної посади. Його “місія” — приватна ініціатива, яка намагається виглядати як дипломатія.
Він не має жодних юридичних повноважень щось підписувати чи навіть формально вести перемовини від імені США.
Він не має мандата Конгресу і тим більше — не може підписувати жодних документів від України чи від НАТО.
Те, що він озвучив про “5 територій”, “нейтралітет”, “відмову від статті 5 НАТО” — це максимум — побажання москви, оформлені в красиву брехню для Fox News. Інакше кажучи: вкид, яке не має юридичної сили.
Якщо москва щось хоче — це не значить, що вона це отримає.
Є Конституція України — і жоден президент не може підписати документ, який порушує територіальну цілісність або статус держави.
Навіть якщо хтось захотів би — рішення проходить Верховну Раду, КСУ, суспільне обговорення.
Хоч яким би не було моє особисте відношення до Зе — він не самогубець політичний і юридичний, щоб підписати “Будапешт 2.0”, бо навіть підпис — не має сили без ратифікації парламентом. І парламент це не підтримає — ні в якому складі.
По факту росіяни намагаються проштовхнути фейкову “формулу миру” через токсичних “переговорників”.
Але Віткофф — ніхто. Його місія — декоративна. Його підпис — папірець.
Українське суспільство — занадто добре пам’ятає Будапештський меморандум, щоб ще раз вестися на подібну пастку.
Хочуть “п’ять територій”? Хай спробують забрати. Але між хотіти та мати сили та засоби здійснити мрію - прірва
Без образ, не бачу сенсу далі коментувати подібну хуйню. Віткофф може озвучити шо вимоги москви - виколоти українцям по одному оку в найближчий понеділок (заради миру, звісно), але шо це змінить? Правильна відповідь - ніхуя
Не читайте хуйні та не розповсюджуйте хуйні
Дякую
🔥786👍377💯295❤16💩5😁1🤔1😡1
Forwarded from Військова служба правопорядку у ЗС України
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🫡 У повітрі з’являється дрон — отже, на землі починають працювати спецпризначенці 17-го центру ВСП.
Без зайвих слів та шуму — лише ціль, злагоджені дії, точні удари й повний контроль над ситуацією.
🎯 Хочеш бути героєм нової української історії?
Приєднуйся до тих, хто знає, що таке справжня робота — без пафосу, але зі стовідсотковим результатом.
📞Дізнавайся більше за номером:
+38 (097) 013 17 17
#17ЦСПП #ВСП #ЗСУ #МP
Підписуйтесь на нас у соцмережах 👇
Facebook | Instagram
Без зайвих слів та шуму — лише ціль, злагоджені дії, точні удари й повний контроль над ситуацією.
🎯 Хочеш бути героєм нової української історії?
Приєднуйся до тих, хто знає, що таке справжня робота — без пафосу, але зі стовідсотковим результатом.
📞Дізнавайся більше за номером:
+38 (097) 013 17 17
#17ЦСПП #ВСП #ЗСУ #МP
Підписуйтесь на нас у соцмережах 👇
Facebook | Instagram
❤281👍118🔥33🫡5😁1🤣1
Forwarded from Український Наступ | #УкрТг ∆
💥 92 окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка оголошує набір до своїх лав!
🎯 Приєднуйся без проходження відбору через ТЦК та СП. Навчання проводять власні інструктори.
Відкриті вакансії:
- Оператор БПЛА,
- Оператор наземних роботизованих комплексів,
- Програміст,
- Зв’язківець,
- Зовнішній пілот FPV-дрона,
- Майстер-вибухотехнік БПАК,
- Оператор ударних БПЛА,
- Аеророзвідник,
- Технік БПЛА,
- Оператор РЕБ,
- Оператор РЕР,
- Медсестра/медбрат,
- Механік,
- Санітар,
- Перекладач (англійської, іспанської, португальської).
🫡 Ти віриш у ЗСУ? ЗСУ вірить у тебе!
Нам потрібен саме ТИ!
📞 Телефонуй просто зараз: 080 031 00 92, 093 798 2948
Заповнюй заявку онлайн https://bit.ly/4cD3CC8
🎯 Приєднуйся без проходження відбору через ТЦК та СП. Навчання проводять власні інструктори.
Відкриті вакансії:
- Оператор БПЛА,
- Оператор наземних роботизованих комплексів,
- Програміст,
- Зв’язківець,
- Зовнішній пілот FPV-дрона,
- Майстер-вибухотехнік БПАК,
- Оператор ударних БПЛА,
- Аеророзвідник,
- Технік БПЛА,
- Оператор РЕБ,
- Оператор РЕР,
- Медсестра/медбрат,
- Механік,
- Санітар,
- Перекладач (англійської, іспанської, португальської).
🫡 Ти віриш у ЗСУ? ЗСУ вірить у тебе!
Нам потрібен саме ТИ!
📞 Телефонуй просто зараз: 080 031 00 92, 093 798 2948
Заповнюй заявку онлайн https://bit.ly/4cD3CC8
👍254❤98🔥16🫡11🖕3❤🔥2👎1😁1🤮1💩1
Моксель собирает вассалов и дичь на дивятамая
Дичи будет много
https://www.patreon.com/posts/126696237?utm_campaign=postshare_creator
Дичи будет много
https://www.patreon.com/posts/126696237?utm_campaign=postshare_creator
Patreon
Список русской массовки на параде 9 мая в москве | Фашик Донецкий
Get more from Фашик Донецкий on Patreon
🤮421💩101💊27🤔10🥴4👍3🔥2🥱1
Moscow 2025: a parade of recluses from the sanctions room
Briefly about the parade itself, with a bunch of country leaders. Let's start with the fact that this is not a celebration of victory, but a summit of isolation
When Putin organises a parade, he is no longer celebrating the victory over Nazism - he is pretending to be a victor, having become an aggressor himself. The 2025 parade is a sham and an international humiliation disguised as a drum and bugle event. With pilots, booze and slogans that someone will be able to repeat something someday (but this is inaccurate)
The real allies of the free world are not going to the parade. There is no France, the US, the UK, even Hungary has lost its enthusiasm (it calculated the reputational risks and concluded that fuck it). There are only those who can't help but come - or who want to escape the global quarantine to a new camp of "anti-Western revanchism".
The former Soviet republics came because they had no choice. The Central Asian republics (Kazakhstan, Kyrgyzstan, Tajikistan, Uzbekistan) and even Armenia are all trapped in a situation where Moscow still has its hands on their throats. When part of the economy, energy security, security structures, and migration flows are in Russian hands, such a visit is not an act of voluntary respect, but a political duty. They have to come, otherwise there will be consequences
Armenians are a separate tragicomic case. Pashinyan is constantly quarreling with the Kremlin, but he will come anyway. Why? Because he is at war with Azerbaijan, and Putin still holds the remote control of the conflict.
India and China are already geopolitical worlds of their own. Their presence is not a support for Russia, but a demonstration of their own weight: "We will come whenever we want, and we will be with you, but only on our own terms."
In the case of China, it is a show of dominance: Beijing is the patron, Moscow is a dependent player, a vassal.
India is hesitant: to come means to get oil and defence contracts at a maximum discount, and not to come means for India to lose its negotiating advantage. Therefore, someone will come from them - the chance to undress Russia happens once in 100 years, and it should not be missed
Fico (Slovakia), Vucic (Serbia), and Dodik (Republika Srpska) are clowns of the "old Europe" who play friends of the Kremlin. All three use Russia as a tool for domestic populism, anti-European narratives and as a means of political bargaining with the EU.
Their appearance in Moscow is not only a signal that we are not with you, but we are not 100% with the West either, but also a banal game of blackmail and sovereignty trading.
Africa and Latin America or the club of the offended and perpetually dependent - it's even simpler here
Burkina Faso, Cuba, Venezuela, "Palestine", Myanmar are not "friends", but suppliers of images for the media, minerals, and an attempt to make wishful thinking ("we are supported by the global South, yeah")
In reality, these are either military regimes under Russian mercenaries (Burkina Faso), Soviet-era dictatorships (Cuba, Venezuela), or toxic representatives of states that are not shaken hands with in the West (Maduro, Assad, Abbas).
Their appearance in Moscow is an act of collective masturbation (mutual support between exiles), in order to make a symbolic photo for their own propaganda, to show it to their own population and grumble about how not the whole world considers our state to be faggots, mmmm, we are not alone, many people support us (among the faggots), here's a photo
The United States, Germany, France, Japan, Italy, even the Czech Republic, Lithuania or Estonia - it's clear why they're not there. But more interesting is who has received the invitation but is still silent:
Egypt - does not want to quarrel with the West (I have not found confirmation or denial so far)
Laos - waiting for Russia to fall by itself? I don't understand why no one has come yet, the communists are in power there
👇👇👇
Briefly about the parade itself, with a bunch of country leaders. Let's start with the fact that this is not a celebration of victory, but a summit of isolation
When Putin organises a parade, he is no longer celebrating the victory over Nazism - he is pretending to be a victor, having become an aggressor himself. The 2025 parade is a sham and an international humiliation disguised as a drum and bugle event. With pilots, booze and slogans that someone will be able to repeat something someday (but this is inaccurate)
The real allies of the free world are not going to the parade. There is no France, the US, the UK, even Hungary has lost its enthusiasm (it calculated the reputational risks and concluded that fuck it). There are only those who can't help but come - or who want to escape the global quarantine to a new camp of "anti-Western revanchism".
The former Soviet republics came because they had no choice. The Central Asian republics (Kazakhstan, Kyrgyzstan, Tajikistan, Uzbekistan) and even Armenia are all trapped in a situation where Moscow still has its hands on their throats. When part of the economy, energy security, security structures, and migration flows are in Russian hands, such a visit is not an act of voluntary respect, but a political duty. They have to come, otherwise there will be consequences
Armenians are a separate tragicomic case. Pashinyan is constantly quarreling with the Kremlin, but he will come anyway. Why? Because he is at war with Azerbaijan, and Putin still holds the remote control of the conflict.
India and China are already geopolitical worlds of their own. Their presence is not a support for Russia, but a demonstration of their own weight: "We will come whenever we want, and we will be with you, but only on our own terms."
In the case of China, it is a show of dominance: Beijing is the patron, Moscow is a dependent player, a vassal.
India is hesitant: to come means to get oil and defence contracts at a maximum discount, and not to come means for India to lose its negotiating advantage. Therefore, someone will come from them - the chance to undress Russia happens once in 100 years, and it should not be missed
Fico (Slovakia), Vucic (Serbia), and Dodik (Republika Srpska) are clowns of the "old Europe" who play friends of the Kremlin. All three use Russia as a tool for domestic populism, anti-European narratives and as a means of political bargaining with the EU.
Their appearance in Moscow is not only a signal that we are not with you, but we are not 100% with the West either, but also a banal game of blackmail and sovereignty trading.
Africa and Latin America or the club of the offended and perpetually dependent - it's even simpler here
Burkina Faso, Cuba, Venezuela, "Palestine", Myanmar are not "friends", but suppliers of images for the media, minerals, and an attempt to make wishful thinking ("we are supported by the global South, yeah")
In reality, these are either military regimes under Russian mercenaries (Burkina Faso), Soviet-era dictatorships (Cuba, Venezuela), or toxic representatives of states that are not shaken hands with in the West (Maduro, Assad, Abbas).
Their appearance in Moscow is an act of collective masturbation (mutual support between exiles), in order to make a symbolic photo for their own propaganda, to show it to their own population and grumble about how not the whole world considers our state to be faggots, mmmm, we are not alone, many people support us (among the faggots), here's a photo
The United States, Germany, France, Japan, Italy, even the Czech Republic, Lithuania or Estonia - it's clear why they're not there. But more interesting is who has received the invitation but is still silent:
Egypt - does not want to quarrel with the West (I have not found confirmation or denial so far)
Laos - waiting for Russia to fall by itself? I don't understand why no one has come yet, the communists are in power there
👇👇👇
👍85💯14❤3🤬2🥱1