Отличный план

Сбивать русские самолеты - это весело)

Бетон проти блискавичної війни: урок Балтії

Аналітичний центр Cepa написав доволі цікаву статтю щодо укріплень в Балтії:

«Коли Мати-Природа благословила країни Балтії, вона не думала про російські танки.
Хоча їх ландшафт мальовничий, країни Балтії не пристосовані для оборони. Озера та болота дають певну перевагу, але там немає гір, джунглів чи річок розміром з Рейн, які могли б зупинити загарбника. Естонія, Латвія та Литва можуть бути Голландією, але не Швейцарією.

Тому країни Балтії хочуть побудувати «Балтійську лінію оборони», щоб відбити російську атаку. Оголошена в січні 2024 року, ідея полягає в тому, що, працюючи разом, три маленькі країни можуть подолати свої чисельні та географічні слабкості проти свого гігантського та агресивного сусіда.

Естонія планує побудувати 600 бункерів уздовж свого 300-кілометрового (186 миль) кордону з росією. Латвія встановлює «драконівські зуби». Минулого місяця Литва оголосила про план побудови багатошарової системи охорони кордону, що простягатиметься на 50 км від кордону. Прямо на кордоні буде перший рівень — глибиною 5 км — що складатиметься з широкого протитанкового рову, підкріпленого «драконівськими зубами», потім мінних полів, потім опорних пунктів і окопів, за якими йтиме друга лінія окопів. Другий рівень включатиме окопи, а також мости, підключені до вибухового дроту, а третій рівень буде усіяний деревами, готовими до вирубки для створення перешкод, а також ще більше окопів і підключених до дроту мостів.

«Стаціонарні укріплення — це пам'ятник людській дурості», — заявив завжди агресивний генерал Джордж Паттон. Але насправді це розумна і економічно вигідна ідея, особливо для слабших країн. Вони підвищують виживаність і летальність дружніх військ, перешкоджають мобільності і логістиці ворога, а також дозволяють захисникам економити людські ресурси і матеріали. Як показали перші дні війни в Україні, не потрібно багато, щоб зірвати і порушити рух російських бронетанкових колон. Для країн Балтії не будувати стаціонарні оборонні споруди було б недбальством, якщо не злочином.

Однак укріплення також можуть бути тягарем. Найбільш відомим прикладом є лінія Мажино, яка стала мемом того, як статичні оборонні споруди можуть стати пасткою. Проте теоретично концепція була хорошою. Оборонні споруди Мажино були мультиплікатором сили, що дозволяв французам утримувати південну частину своєї лінії військами другої лінії, концентруючи при цьому більш якісні механізовані сили для зупинки німецького наступу на відкритій місцевості на півночі.

Проблема полягала в тому, що німці атакували в центрі і швидко прорвалися через слабо захищений Арденнський ліс. Поки французьке командування не змогло провести контрнаступ або перекинути резерви, щоб зупинити німецький наступ, танкові війська розгорнулися на північ і південь, щоб розділити лінію союзників навпіл і оточити кожне крило. Іншими словами, вина лежала не на фортах, а на відсутності мобільних резервів і спритних командирів».

Ремарка. Балтія пам’ятає радянську окупацію. Вона знає, що означає втратити незалежність не через відсутність мужності, а через елементарну відсутність часу. 1940 рік в колективній пам’яті залишився - війска СРСР прийшли швидко і майже без опору. Тому сьогодні, за допомогою укріплень, народи Балтії намагаються сказати шо цього разу вони дадуть себе взяти за тиждень.

Рови в Естонії, багатошарова оборона на 50 км вглиб в Литві не означає непрохідний мур. Наші союзники будують систему, яка купує час. Кожна хвилина, яку російська колона витрачає на обхід драконових зубів чи мінного поля = хвилина, коли НАТО вантажить техніку чи коли літаки альянсу піднімаються з польських баз, коли політичні столиці встигають ухвалити рішення.

Rail Baltica, реконструйовані мости і дороги TEN-T - така ж частина оборони, як і бункери. Без них бетон не має сенсу. І так, ЄС тепер фінансує не лише мирні проекти, а й фактично воєнну логістику. Це європейська інвестиція у власну безпеку.
👇👇👇